накладати

-а́ю, -а́єш, недок., накла́сти, -аду́, -аде́ш, док.

1) перех. Покривати зверху чим-небудь; класти що-небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що-небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати для роботи, дії. || Кладучи зверху, прикладаючи, прикріпляти до чого-небудь.

••

Наклада́ти резолю́цію — надписувати на чому-небудь свій висновок.

Наклада́ти шви — зшивати краї рани.

2) перех. Наносити на яку-небудь поверхню тонкий шар чого-небудь (про фарбу, лак, клей і т. ін.).

3) перех., перен. Робити певний вплив, залишати слід і т. ін.

4) перех. Зобов'язувати що-небудь робити, піддавати чому-небудь, приписувати додержання чогось. Накладати обов'язки.

5) перех. Класти щось у якій-небудь кількості. || Кладучи, наповняти, навантажувати щось чим-небудь.

6) тільки недок., неперех., розм. Мати стосунки з кимось; діяти заодно, у згоді з ким-небудь.

7) перех. і неперех., без додатка, розм. Бити кого-небудь у щось, по чому-небудь. || Убивати в якій-небудь кількості.

8) перех. Розпалювати, розводити багаття, вогнище; розкладати.

••

Накла́сти на се́бе ру́ки — кінчати життя самогубством, заподіювати собі смерть.